ТОРГОВІ СХЕМИ З ВИКОРИСТАННЯМ ПІДПРИЄМСТВ РОЗТАШОВАНИХ В ОФШОРНИХ ЗОНАХ

1. Обхід валютного законодавства. Будь-які фінансові руху регулюються валютним законодавством. Офшорні юрисдикції популярні тим, що система валютного контролю, в таких країнах відсутня. Для здійснення будь-якій торговельній схеми (з числа наведених нижче) буде потрібно наявність компанії зареєстрованої в офшорній зоні.

Ще однією перевагою вважається виключення ризику нарахування пені як за кожен день прострочення оплати товару, так і в разі несплати іноземною компанією-контрагентом вартості за контрактом в разі експорту або непоставки товару при імпорті.

2. Зниження податку на прибуток і непрямих податків. ПДВ – це база оподаткування, тому основним завданням оптимізації торгових схем є пошук оптимального рішення для зниження ставки ПДВ. Здійснення цього завдання відбувається в результаті регулювання торгового прибутку і митної вартості товару. Для експорту та імпорту, оптимальним рішенням, є використання підконтрольних офшорних компаній. Для регулювання цін корисними виявляться показники індикативних цін (ціна, нижче якої товар не може бути проданий під час експорту). Значення регулювання митної ціни товару в цьому і полягає, для того щоб правильно визначити таку вартість в допустимих межах і розумно врахувати всі чинники які можуть вплинути на вартість до моменту прибуття товару на митницю.

Для того щоб розрахувати вартість товару слід знайти баланс між ринковою ціною і регульованої ціною угоди.

Трансфертне ціноутворення – Це найбільш проста і найпоширеніша схема міжнародного податкового планування, що має на меті мінімізацію сплачуваних податків. Полягає в реалізації товарів або послуг взаємозалежними особами з внутрішньокорпоративних, відмінним від ринкових, цінами. Вони дозволяють перерозподіляти загальний прибуток групи осіб на користь осіб, які перебувають в державах з більш низькими податками.

Офшорна компанія – це посередник між постачальником і покупцем. Таким чином, Офшорне підприємство отримує торговий прибуток, де залишається основна її частина.

Список торгових з використанням офшорних компаній.

ЕКСПОРТ:


1. Класична схема використання Офшорній компанії.

При такому методі компанія резидент (компанія, зареєстрована в державі, де розташоване виробництво експортного товару) здійснює поставки зарубіжної компанії, а розрахунок проводиться за цінами вказаними в договорі (між постачальником і замовником).

2. Схема експорту з компанією-посередником:

Умови.
Компанія резидент (компанія, зареєстрована в державі, де розташоване виробництво експортного товару) реалізує поставку товару за кордон, юрисдикції в якій вона розташована, за цінами вказаними в договорі (між постачальником і замовником). Таким чином, при експорті ПДВ складе 0%. Але Компанія резидент знаходиться в державі з високим оподаткуванням і її метою є зниження податкового тягаря.

Рішення:
Для досягнення мети реєструється офшорна компанія, статутний капітал якої сформовано резидентної компанією.
Ціна поставки резидентної компанії визначається як собівартість виробництва товаром (плюс формальна маржа).
Прибуток з такої угоди отримує офшорна компанія.
Після офшорна компанія за ринковою ціною платить іноземної компанії за поставлені товари, погашаючи заборгованість резидентної компанії.

Таким чином, офшорна компанія є ланкою між продавцем і покупцем товарів. Іноземна компанія виставляє рахунок, керуючись цінами, встановленими в контракті, а компанія резидент оплачує його через засновану раніше офшорну компанію.

Залежно від виду товару, способу розрахунку, ринку збуту продукції та інших змінних, обирається найбільш підходяща схема оптимізації бізнесу. Тому слід приймати рішення, засноване на фактичних знаннях і досвіді роботи в даній сфері, отримавши вичерпну інформацію, прийняти повністю задовольняє ваші інтереси рішення.

ІМПОРТ:


1. Класична схема використання Офшорній компанії

Компанія резидент – знаходиться в країні, куди направлена ​​поставка товарів і платить за цей них

Компанія нерезидентна – відправляє товар, отримує за нього гроші

Вибір бізнес-партнера при імпорті досить простий. Полягає в, наявності, якого потребує резидентна компанія, ціною імпорту і іншими індивідуальними факторами.

При імпорті сплачується ПДВ, ввізне мито та інші збори в залежності від виду товару.

2. Схема імпорту за участю компанії посередника.

Іноземна компанія за ринковими цінами поставляє товар компанії резиденту.

Сенс застосування таких схем полягає в оптимізації руху фінансових потоків. Компанія нерезидентна здійснює виплату за товар на користь офшорної компанії. В офшорних юрисдикціях угоди, що включають в себе іноземний (міжнародні транзакції, міжнародні угоди) елемент податком не обкладаються.

Наступний крок це – оплата вартості товару, яка здійснюється офшорною компанією на користь резидентної компанії-імпортеру. Ціна легко регульована і встановлюється за таким принципом, щоб врахувати витрати на сплату податків, зборів, мит та інших виплат які передбачені для товарів. Ціна впливає на оподаткування і мета, в першу чергу, використовуючи дану схему встановити ціну, при якій імпортер заплатить менше податків.

3. Схема імпорту з декількома компаніями-посередниками.

У деяких випадках раціонально використання декількох офшорних компаній.

4. Схема імпорту з використанням фасадної компанії.

При такій схемі фасадна компанія є агентом, а офшорна – принципалом. Це класична агентська схема в торгівлі. Так званим “фасадом” є компанія, що розташована в престижній юрисдикції з високими податковими ставками.

Фасадна компанія, як видно з двох схем, може використовуватися на різних етапах руху грошових потоків.

Автор:
Догори