Ліцензування підприємницької діяльності в Україні

Ліцензування підприємницької діяльності є одним із способів її державного регулювання. Ліцензування видів діяльності в Україні забезпечує єдину політику в господарській сфері, а також захист соціальних та економічних інтересів споживачів, суспільства і держави в цілому. Стаття 42 Конституції України говорить, що кожна людина має право займатися підприємницькою діяльністю, яка не заборонена законом. На цьому конституційному праві, а також загальні принципи господарювання і базуються правові основи дозвільної діяльності. Перелік видів господарської діяльності, для яких ліцензування є обов’язковим, встановлюється виключно законом. Ліцензування в Україні регулюється Законом України від 01.06.2000. № 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Ліцензування окремих видів комерційної діяльності визначається спеціальними законами. До таких видів діяльності належать:

  • діяльність професійних учасників на ринку цінних паперів (Закон від 30.10.1996 р № 448/96-ВР);
  • банківська діяльність (Закон від 07.12.2000 р № 2121-III);
  • діяльність у сфері радіомовлення і телебачення (Закон від 21.12.1993 р № 3759-XII);
  • діяльність у сфері надання фінансових послуг (Закон від 12.07.2001 р № 2664-III);
  • діяльність в галузі електроенергетики та застосування ядерної енергії (Закони від 16.10.1997 р № 575/97-ВР і від 08.02.1995 р № 39/95-ВР);
  • діяльність у сфері освіти (Закони від 23.05.1991 р № 1060-XII, від 11.07.2001 р № 2628-III, від 13.05.1999 р № 651-XIV, від 22.06.2000 р № 1841 III, від 10.02.1998 р № 103/98-ВР, від 17.01.2002 р № 2984-III);
  • діяльність у сфері телекомунікацій (Закон від 18.11.2003 г. № 1280-IV);
  • виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами (Закон від 19.12.1995 р № 481/95-ВР);
  • будівельна діяльність (Закон від 20.05.1999 р № 687-XIV);
  • надання послуг з перевезення пасажирів, вантажу повітряним транспортом (Повітряний кодекс України, Закон від 10.11.1994 р № 232/94-ВР).

Ліцензування діяльності, яка пов’язана з обігом психотропних речовин, наркотичних засобів і їх прекурсорів, виробництвом лікарських препаратор, роздрібної та оптової торгівлею лікарських засобів, їх імпортом здійснюється відповідно до Закону № 1775-III, але з урахуванням норм спеціальних законів ( «Про наркотичні засоби , психотропні речовини і прекурсори »,« Про лікарські засоби »).

Ліцензування охоронної діяльності також регулюється нормами спеціального закону – «Про охоронну діяльність». Ліцензування видів діяльності в інших сферах регулюється безпосередньо Законом № 1775-III. Перелік видів наведено в ч. 3 ст. 9 Закону № 1775-III та включає в себе медичну практику, туроператорську діяльність, ветеринарну практику, митну брокерську діяльність, посередництво у працевлаштуванні за кордоном, збір і використання інформації для формування кредитної історії позичальників та інше. Всього понад чотири десятки найменувань видів діяльності. Гарантія дотримання високих стандартів якості – це ліцензування.

Україна періодично вносить зміни до списку ліцензованих видів діяльності. Тому новому створеному комерційному суб’єкту слід уточнювати, чи не був включений в перелік вид діяльності, яким він має намір займатися. Якщо така діяльність в списку є, то необхідно здійснити її ліцензування в Києві чи інших обласних центрах – містах, в яких знаходяться органи ліцензування та їх відділення, які приймають до розгляду заяви та документи майбутніх ліцензіатів, вирішують питання про видачу ліцензій.

Ліцензування підприємницької діяльності в Україні як метод державного регулювання застосовується і щодо юридичних осіб, і по відношенню до підприємців. Принцип свободи підприємницької діяльності полягає в тому, що підприємці можуть самостійно, без обмежень, обрати вид діяльності, здійснення якого не заборонено законом. При цьому ліцензування діяльності є особливістю її здійснення, а не обмеженням. Громадянин-підприємець зобов’язаний в передбачених законом випадках отримати ліцензію (ч. 6 ст. 128 ГКУ). Чи не робить законодавець виключення для благодійних організацій. Надання безоплатної допомоги у вигляді виконання робіт (надання послуг), ліцензування яких обов’язково, можливо тільки після отримання ліцензії (ч. 5 ст. 131 ГКУ).

Ліцензування в Україні знаходиться під наглядом компетентних органів, які стежать за виконанням ліцензіатом умов. До видів адміністративно-господарських санкцій відносяться призупинення дії ліцензії та анулювання ліцензії (ч. 1 ст. 239 ГКУ). Крім того, закінчення терміну дії ліцензії є підставою для припинення підприємницької діяльності (ч. 1 ст. 51 ГКУ).

Догори